І зробить вона, щоб усім малим і великим,
багатим і вбогим, вільним і рабам було
дано знамено на їхню правицю або на їхні чола,
щоб ніхто не міг ані купити, ані продати,
якщо він не має знамена ймення звірини,
або числа ймення його...
Тут мудрість! Хто має розум, нехай порахує
число звірини, бо воно число людське.
А число її шістсот шістдесят шість.
Об’явлення св. Івана Богослова 13:16-18
Що ж то коїться, Боже, білий світ збожеволів:
Продають живі люди себе по частинах...
І отруту купляють батьки для дитини
Чи під виглядом їжі, чи ж під видом напоїв.
Важливішають швидко електронні предмети,
А людина вже майже не варта нічого
І життя знецінилося до того,
Щоб хоча б заробити на те, щоби вмерти.
В моді - одяг рабів - все подерте і в дірах,
Як з опудала зняте - чудернацькі дизайни...,
Вимагає носити це людський хазяїн,
Іще трохи - й на лоба тавро з числом звіра.
Людмила Камерон ,
Варшава, Польша
Закрой глаза, задумайся на миг-
В чем cмысл жизни, для чего на свет родился?
И счастлив тот, кто истину постиг,
Кто для Христа прожить свою жизнь согласился.
Господь, дай мне силы идти,
Идти за Тобой, и крест свой нести.
В Тебе надежда моя,
С Тобой все смогу в это верую я.
Прочитано 7406 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Я не своя - Надежда Горбатюк Читала 3-Царств гл.6 ст.7 и размышляла о благоговении и почитании Бога Его народом даже во время строения храма. И вдруг словно кто-то повернул рычаг:)), мысли потекли в совершенно другом направлении. Так родился стих "Молитвенные изменения". Написав его, я задумалась:"Как же так! Я же только-что размышляла совершенно о другом!"
Было бы логично, если бы пошли строки стиха на эту тему, но стих родился о другом...
Вот так продолжая размышлять, пришли на память слова Писания "вы не свои", а вслед за ними - этот стих "Я не своя".
И уже чуть позже, я поняла, что имея в своем пользовании чашку, я наполняю ее содержимым по своему желанию, будь то вода, молоко или чай. Не чашка мне диктует условия, что в нее налить, но я ею распоряжаюсь. Вот так и мы:))). Господь Сам знает, что и когда в Свой сосуд влить. Слава Ему! Аллилуйя!!!
