Эту церковь я давно хотела посетить. Наслышана о ней была.
Живая церковь.
Приехала. И первое, что увидела – накрашенные ногти одной из сестер.
Соблазнилась. «Ну вот», - возмутилась внутри. И села такая вся правильная христианка, губы поджав, выпрямив спину, в своей святости, поправив платок и скрестив руки на груди.
Началось служение. А мне не идет молитва.
«Тоже мне, сильная церковь», - крутится в голове.
Подсела сестричка и в простоте своей говорит:
- Она ближе к Господу, чем ты. Сейчас на молитве ходил Ангел между верующими, просьбы-моления записывал. Около тебя стоял, стоял.. Так и отошел, ничего не записав.
На следующей молитве слова у меня так и лились вперемежку со слезами раскаяния, а от просьб к Господу рот не закрывался. И откуда столько нужд?
Светлана Поталова,
Россия
Буду очень признательна за конструктивную критику. На оскорбления не отвечаю. Не переживайте, обидеть меня очень трудно. В пустую словесную перепалку не вступаю.
Злословие, сарказм, колкости в адрес друг друга буду удалять.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ну кто знает, может та сестра, только начала посещать собранья и пришла в недавних днях. Комментарий автора: да, брат Сева, может быть и так...
главное - "броню непогрешимости собственного мнения" на себя не одеть... чтобы слышать голос Божий.
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
