Сіяє чаша, золотом покрита,
Виблискує, аж очі засліпля!
А всередині - бруд, бо непомита,
Не вичищена, як потрібно, допуття.
Ось так і ми буваємо, як чаша:
Назовні гарні, а у серці - бруд.
Тож дійсністю не зовнішність є наша,
А серце, повне лицемірства, смут,
Надмінності, гордині і жадоби,
Неспокою і заздрощів, злоби.
...Господні ми і Бог нас уподобив,
Дав право бути Божими дітьми.
Отож повинні всі ми очищатись:
Серця свої, усе своє єство,
Щоб вічне щастя, вічну радість мати
У вічності із Господом Христом.
Господь один-єдиний досконалий-
Нас від гріхів звільнила Його кров.
Ми очищатись нею маєм право.
Хвала Творцю за чистоту й любов!
Комментарий автора: Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди!
Фарисею сліпий,- очисти перше середину кухля, щоб чистий він був і назовні!
(Мт 23:25,26)
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 8854 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Коллектор - Иван Борисов Рассказ-аллегория написан, исходя из проповедей моего пастора.
Написан он от первого лица, чтобы читатель мог поставить себя на место действующего лица. Также, на протяжении всего сюжета не произносилось ни одного слова. Это прообраз того, что грех начинается с мысли.
